- Конституція України (ст.51) чітко визначає, що батьки зобов’язані утримувати дітей до їхнього повноліття.

Згідно зі статтею 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка діє на Україні з 27 вересня 1991 року, «… держави-учасниці признають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального та соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення умов життя, необхідних для розвитку дитини, в межах своїх здатностей та фінансових можливостей».

Зважаючи на взяте зобов’язання, Україна як держава, яка приєдналась до цієї Конвенції, прийняла Закон України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року, де в ст.8 записано: «Кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку».

Обов’язок утримувати дітей мають двоє батьків, вказаних у свідоцтві про народження дитини.

- До якого віку нараховуються аліменти для дитини та якою може бути форма і порядок їх сплати?

- Батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій або натуральній формі. Однак за рішенням суду кошти на утримання дитини присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі.

- З якого часу присуджуються аліменти на дитину?

- Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред’явлення позову. Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо отримання аліментів із відповідача, але не міг їх одержати у зв’язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому випадку суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за три роки.

- У яких випадках найчастіше порушуються права дитини щодо отримання належних розмірів аліментів?

- При визначенні розмірів аліментів суди досить часто виносять рішення, керуючись категорією прожиткового мінімуму. Зокрема, визначаючи необхідність стягнути з платника аліментів 1/4 від заробітку, але не менше 1/3 прожиткового мінімуму.

Якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу отримує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону. Якщо розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, менший за мінімальний розмір, то дитині призначається, відповідно до закону, державна допомога в розмірі різниці між визначеним розміром аліментів і 30 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Але зазвичай позивачі та стягувачі аліментів не враховують той факт, що розмір прожиткового мінімуму не однаковий для різних демографічних і соціальних груп: дітей до 6 років, від 6 до 18 і для працездатних осіб, які втратили працездатність. До того ж, розміри прожиткового мінімуму варіюють упродовж року.

А надалі я рекомендував би звертатися до суду з відповідним позовом про нарахування аліментів, враховуючи демографічну диференціацію та зміни прожиткового мінімуму впродовж року.

- Як сплачується заборгованість за аліментами?

- Відповідно до статті 194 Сімейного кодексу України, аліменти можуть бути стягнуті за виконавчим листом за минулий час, але не більш як за три роки, що передували пред’явленню виконавчого листа до виконання. Якщо за виконавчим листом, пред’явленим до виконання, аліменти не стягувалися у зв’язку з розшуком платника аліментів або у зв’язку з його перебуванням за кордоном, вони мають бути сплачені за весь минулий час. Заборгованість за аліментами погашається за заявою платника шляхом відрахувань із його заробітної плати, пенсії, стипендії за місцем їх отримання або стягується за рішенням суду. Заборгованість за аліментами стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття, а у випадку, передбаченому статтею 199 Сімейного кодексу, – до досягнення нею двадцяти трьох років.

- Як відповідає особа за протермінування сплати аліментів?

- При виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожний день протермінування. Розмір неустойки може бути зменшений судом із урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів. Неустойка не сплачується, якщо платник аліментів є неповнолітнім.

- Як визначається заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу)?

- Заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається, виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів отримував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення. Якщо платник аліментів не працював на час виникнення заборгованості, але працює на час визначення її розміру, заборгованість визначається із заробітку (доходу), який він отримує. Якщо платник аліментів не працював на час виникнення заборгованості і не працює на час визначення її розміру, вона обчислюється, виходячи з середньої заробітної плати працівника відповідної кваліфікації або некваліфікованого працівника для відповідної місцевості. Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, а у випадку спору – судом.

- У які терміни сплачується заборгованість? У якому випадку відбувається звільнення від сплати заборгованості за аліментами?

- З урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів суд може відтермінувати або розтермінувати сплату заборгованості за аліментами. За позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв’язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення. Суд може звільнити платника аліментів від сплати заборгованості, якщо буде встановлено, що вона виникла внаслідок непред’явлення без поважної причини виконавчого листа до виконання особою, на користь якої присуджено аліменти.

- Яку участь беруть батьки у додаткових витратах на дитину?

- Той із батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той із батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов’язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину у випадку спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Певна річ, для найбільш ефективного відстоювання своїх прав у судах ми радили б матерям звертатися до досвідчених юристів. Адже у випадку залучення фахівця шанси на виграш у судових справах значно збільшаться.

Допомога у розірванні шлюбу через суд, стягненні аліментів, збільшенні/зменшенні розміру аліментів, розподілі майна подружжя, позбавленні батьківських прав інших шлюбно-сімейних справах.

Консультації БЕЗКОШТОВНІ.

Телефонуйте зараз: (київстар) 097 38 58 658; (лайф) 063 32 20 973; прямий номер у Луцьку 29 97 70.