ПИТАННЯ: Шлюб був укладений в 1948 році. У 1950 - 1970 рр..
подружжям був побудований житловий будинок з господарськими будівлями. У 1997
році один із подружжя помер. Інший з
подружжя продовжує до теперішнього часу проживати в цьому будинку і
прописаний в ньому. У сільській раді будинок врахований як належить померлому
чоловікові, проте право власності на будинок до теперішнього часу не оформлено,
тому оформити право на спадщину у нотаріуса не можна. Рішення сільської ради
про приватизацію земельної ділянки, виділеної ще в 50-і роки для будівництва
цього будинку, дано в 1994 році на ім'я померлого чоловіка, але земля не була
приватизована. Як в такій ситуації пережив дружину оформити право на спадщину
на це домоволодіння? Оскільки, швидше за все, справу доведеться вирішувати в
суді, хто в даній ситуації є відповідачем, які можуть бути підстави і предмет
позову?
ВІДПОВІДЬ:
Набути право власності на домоволодіння в цьому випадку
можна двома способами.
Перший спосіб - приватизувати домоволодіння в порядку,
визначеному Законом «Про приватизацію державного житлового фонду». Згідно з цим
документом кожен громадянин має право на приватизацію займаних ними будинків
державного житлового фонду. До державного житлового фонду згідно зі ст. 1
зазначеного Закону належить і житловий фонд місцевих рад народних депутатів, а
отже, також і домоволодіння пережив чоловіка. І оскільки пережив чоловік правом
на приватизацію поки не користувався, він цілком може реалізувати його зараз.
Перевагою цього способу є відсутність необхідності
звертатися до суду. Згідно зі ст. 3 Закону «Про приватизацію державного
житлового фонду» передача будинків у власність громадян здійснюється на
підставі рішень органів приватизації, створених органами місцевого
самоврядування, які приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви
громадянина. Тобто пережив дружину достатньо звернутися в сільську раду, до
повноважень якого згідно зі ст. 26 Закону «Про місцеве самоврядування в
Україні» належить прийняття рішень про відчуження комунального майна, у тому
числі в рамках процедури приватизації. Протягом місяця сільрада має прийняти
рішення про приватизацію домоволодіння і самостійно або через призначені ним
органи - оформити право власності на домоволодіння. У разі неприйняття
сільрадою необхідного рішення або прийняття ним рішення про відмову в наданні
права на приватизацію, його рішення можна буде оскаржити в адміністративному
суді.
Правда згідно ст. 3 Закону «Про приватизацію державного
житлового фонду» кожен громадянин має право на безкоштовну приватизацію лише 21
квадратного метра загальної площі та додатково 10 квадратних метрів на сім'ю.
Враховуючи, що згідно з ч. 3 ст. 3 СК права члена сім'ї має також одинока
особа, то пережив чоловік зможе безкоштовно приватизувати до 31 квадратного
метра загальної площі домоволодіння. За останню площу приватизованого будинку
(якщо вона перевищує 31
кв. Метр) йому доведеться додатково виплатити суму,
визначену сільрадою шляхом множення розміру надлишкової загальної площі на
вартість одного квадратного метра. Оплату вартості приватизованого житла згідно
з ч. 6 ст. 8 Закону «Про приватизацію державного житлового фонду» пережив
чоловік зможе проводити протягом 10 років за умови внесення первинного внеску в
розмірі 10% від суми, що підлягає виплаті.
Вказану доплату за будинок загальною площею понад 31 кв. метра не
потрібно буде проводити тільки в тому випадку, якщо пережив чоловік належить до
однієї з категорій осіб, перелічених у ст. 6 Закону «Про приватизацію державного
житлового фонду», які мають право на приватизацію житла незалежно від його
площі. До числа таких належать, зокрема: чорнобильці, ветерани Великої
Вітчизняної війни, воїни-інтернаціоналісти (афганці), інваліди I і II груп,
інваліди дитинства, ветерани праці, що пропрацювали більше 25 (жінки) або
більше 30 (чоловіки) років.
Також безкоштовно приватизовану площа домоволодіння можна
збільшити на 21 кв. метр
за рахунок права на приватизацію, не реалізованого померлим чоловіком.
Підставою для цього буде ст. 1218 ЦК, відповідно до якої до складу спадщини
входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцем, а значить, і право на
безкоштовну приватизацію. Але як випливає з п. 13 постановленіяПленума ВСУ від
22.12.95 року № 20, спадкоємці мають право вимагати визнання за ними права
власності на домоволодіння, яке не було передано у власність наймачеві
державного житлового фонду, тільки в тому випадку, якщо наймач звертався з
належно оформленою заявою про це в орган приватизації, але вона не була
розглянута в установлений строк або в його задоволенні було незаконно
відмовлено. Ця ж позиція була використана ВСУ вопределеніі від 06.10.2010 року
№ 6-24283св10. Отже, збільшити розмір безкоштовно приватизованої площі можна
тільки коли померлий чоловік подавав заяву про приватизацію домоволодіння (а не
земельної ділянки!) В сільраду.
Другим способом отримання права власності на домоволодіння є
придбання його за набувальною давністю. Оскільки пережив чоловік з 2001 року
відкрито і безперервно користувався домоволодінням, то він має всі підстави для
пред'явлення позову на підставах, передбачених ст. 344 ЦК. Остання передбачає
можливість отримання права власності за набувальною давністю у разі, якщо особа
відкрито, безперервно користувалося нерухомим майном протягом 10 років.
Відрахування цього терміну згідно з п. 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК
почало поширюватися на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до
набрання чинності ЦК. Тобто, враховуючи, що ГК набрав чинності 01.01.2004 року,
- на випадки володіння майном починаючи з 01.01.2001 року. Відповідно,
01.01.2011 року мінімально необхідний термін володіння домоволодінням для
отримання права власності на нього закінчився, і тепер пережив чоловік має
право на неї та без процедур приватизації.
Недоліком цього способу придбання прав на домоволодіння є
необхідність звернення до суду з позовом до нинішнього власнику (територіальній
громаді в особі сільради). Адже згідно з ч. 4 ст. 344 ЦК право власності за
набувальною давністю на нерухоме майно набувається за рішенням суду. Тому
доведеться понести необхідні часові та грошові витрати. Зате можна буде майже
безкоштовно, якщо не вважати судових витрат, отримати право власності одразу на
всі домоволодіння незалежно від його розмірів.
Що ж до отримання права власності на земельну ділянку, на
якій домоволодіння розташоване, то в разі отримання прав власності на
домоволодіння право власності на земельну ділянку, на якій воно розташоване,
має перейти до пережили дружину автоматично в силу положень ст. 120 ЗК. Разом з
тим для отримання документів, що засвідчують право власності на цю земельну
ділянку, необхідно буде спочатку отримати кадастровий номер для земельної
ділянки, оформивши його, таким чином, як об'єкт цивільних прав.
А ось право власності на присадибну ділянку і право
власності на господарські будівлі, якщо вони підпадають під визначення
нерухомого майна, також можна буде отримати або шляхом приватизації, або через
позов про визнання права власності на підставі набувальної давності. При цьому
варто враховувати, що отримати право власності на присадибну ділянку за
набувальною давністю можна буде не раніше 1 січня 2014 року, коли пройде 15
років з моменту початку застосування строків набувальної давності, необхідних
для отримання права власності на земельну ділянку згідно ст. 119 ЗК. Крім того,
при приватизації земельної ділянки слід взяти до уваги вимоги земельного
законодавства, що визначають особливий порядок їх приватизації (ст. 118 ЗК), а
також обмежують норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам (див.
ст. 121 ЗК). Якщо у вас виникли будь-які питання юридичного
спрямування – телефонуйте і ми допоможено Вам.
Консультації
БЕЗКОШТОВНІ.
Телефонуйте зараз:
(київстар) 097 38 58 658; (лайф) 063 32 20 973; прямий номер у
Луцьку 29 97 70.
|
