Вочевидь, що протягом останніх років в Україні почастішали випадки самочинного будівництва об’єктів, оскільки ведення будівельних робіт самочинно звільняє від необхідності здійснювати значні витрати часу та коштів до місцевих бюджетів. До того ж, взаємодія «забудовник - влада» досить забюрократизована, то процедура погоджень потребує неабиякого терпіння. Так, Закон України «Про планування і забудову територій» передбачає обов’язок забудовника підготувати попередньо цілий ряд документів, у тому числі отримати необхідні документи на земельну ділянку та погодити у відповідних органах проект будівництва. Зрозуміло, що ці вимоги, в першу чергу, покликані забезпечувати безпеку під час проведення будівельних робіт та експлуатації вже збудованого об’єкта.
Що таке самочинне будівництво? Згідно із ст. 376 ЦК України самочинне будівництво - це житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Зазначимо, що юридичне поняття «самочинного будівництва» окреслює не тільки нове будівництва, але є набагато ширшим, наприклад, охоплює звичайне і масове проведення реконструкції шляхом перепланування приміщень без дозвільної документації. Якщо де-факто вже існує нерухомість, яка або побудована без виготовлення всієї чи частини необхідної документації, або не відповідає наявній документації, можна обрати один з вищенаведених шляхів узаконення самочинного будівництва та встановлення права власності на новозбудоване майно.
СПОСІБ 1: УЗАКОНЕННЯ БУДІВНИЦТВА ЧЕРЕЗ СУД.
Згідно вимог ст. 376 ЦКУ, право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво.
Водночас, ЦКУ встановлює виключні підстави набуття права власності на новозбудоване майно. Так, згідно ч.2 ст. 331 ЦКУ право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Отже, судове рішення про визнання права власності на самочинно збудоване майно буде правовстановлюючим документом, на підставі якого здійснюватиметься державна реєстрація нерухомого майна, і лише після цього забудовник набуде право власності на нього.
Як показує судова практика, суд дослідивши всі обставини справи, зваживши на відповідність об'єкту будівельним нормам і правилам, як правило приймає рішення про визнання права власності на об'єкт нерухомості. При цьому, суд керується змістом ч.3 ст.376 ЦК України, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці за умови надання цієї земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
Якщо на судове засідання особа, яка здійснила самочинне будівництво, надасть довідки районного відділу архітектури, пожежної служби, райСЕС про те, що самочинно збудований об’єкт відповідає відповідним державним будівельним та санітарним нормам і правилам, то судовим рішенням паралельно з визнанням права власності заявника на самочинно збудований об’єкт буде визнано і відповідність останнього державним будівельним та санітарним нормам, тобто необхідності вводити об’єкт в експлуатацію не буде.
СПОСІБ 2: УЗАКОНЕННЯ БУДІВНИЦТВА ЧЕРЕЗ РАЙОННУ АДМІНІСТРАЦІЮ.
Для узаконення самочинного будівництва, забудовник до відповідного виконавчого органу міської ради подає наступні документи: заява порушника на ім’я міського голови (голови адміністрації) з клопотанням про погодження самочинного будівництва; акт обстеження, складений експлуатаційною організацією; копія постанови (постанов) у справі (справах) про адміністративне правопорушення і копії документів про сплату штрафу; документ, що посвідчує право власності на основний об’єкт, споруду, майно (у випадках виконання будівельних робіт з його розширення, реконструкції, капітального ремонту, реставрації); документ на право користування земельною ділянкою (державний акт на право власності на земельну ділянку, на право постійного користування земельною ділянкою або договір оренди земельної ділянки).
Справи про правопорушення розглядаються відповідною інспекцією Держархбудконтролю. Підставою для розгляду справи про правопорушення у сфері містобудування є протокол. Разом з протоколом складається припис про усунення допущених порушень. Штраф підлягає сплаті підприємством у п’ятнадцятиденний термін з дня його накладення, в розмірі визначеному ст.1 Закону України «Про відповідальність підприємств, їх об’єднань, установ та організацій за правопорушення в сфері містобудування» від 14.10.1994 р. за № 208/94-ВР: за проведення будівельних робіт без дозволу на їх виконання або без затвердженої проектної документації - у розмірі 50% вартості цих робіт; за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання приписів інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю у розмірі 50 н.м.д.г.; за експлуатацію або використання будинків чи споруд після закінчення будівництва без прийняття їх державними приймальними (технічними) комісіями у розмірі 10% вартості виконаних робіт.
У разі несплати штрафу у зазначений термін його стягують у судовому порядку.
Документи, які необхідно приготувати для погодження самочинного будівництва: Розробити проектну робочу документацію на відповідність будівельним нормам самочинного будівництва та висновок про технічний стан несучих архітектурно-конструктивних елементів об’єкта і споруди. Розробку такої документації слід доручити ліцензованій проектній організації. Погодити проектну робочу документацію в управлінні архітектури та містобудування (міської ради чи адміністрації) та в службах санітарного і пожежного нагляду. Також у разі необхідності, треба погодити наявність інженерних мереж водовідведення та водопостачання, отримати технічні умови на під’єднання до мереж електро- та газопостачання. Отримати викопіювання з генплану міста земельної ділянки, на якій розташоване самочинне будівництво, з нанесеними червоними лініями і проектними лініями охоронних зон, погоджене відповідним відділом управління архітектури і містобудування. Для об’єктів, які самочинно експлуатують, необхідно виготовити у відповідному бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки технічний паспорт. Подати вищевказані документи у відповідний виконавчий орган міської ради чи адміністрації за місцем знаходження самочинного будівництва для розгляду факту самочинного будівництва і прийняття рішення.
При цьому, процедура погодження може тривати від 8 до 18 місяців та коштувати підприємству до 75% вартості самовільно проведених робіт.
Але і це ще не все. Якщо самочинне будівництво ще не завершено, юридичній особі все одно треба отримати дозвіл на виконання будівельних робіт, який видає інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю.
джерело: http://antre.com.ua
Пропонуємо послуги щодо УЗАКОНЕННЯ БУДІВНИЦТВА ЧЕРЕЗ СУД.
