Прийнято Закон України від 08.07.2010 р. №2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», який набирає чинності з 2011 року. Відповідальність за його виконання покладено на Пенсійний фонд України. Що закон принесе роботодавцю та найманому працівникові, який порядок нарахування та сплати єдиного соціального внеску (далі — ЄСВ), розглянемо далі.

 Ставки ЄСВ для підприємців на загальній системі оподаткування та тих, що обрали спрощену систему оподаткування

 Для підприємців на загальній системі оподаткування та спрощенців встановлена однакова ставка внеску, що дорівнює 34,7% бази оподаткування. 

 Для підприємців на загальній системі оподаткування базою оподаткування є сума доходу, отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та сума доходу, що розподіляється між членами сім’ї фізичних осіб – підприємців, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід. 

 Для підприємців на спрощеній системі оподаткування базою оподаткування є сума, що визначається такими платниками самостійно для себе та членів сім’ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу. 

 Максимальна величина бази нарахування єдиного внеску дорівнює п’ятнадцяти розмірам прожиткового мінімуму працездатних осіб. 

 Мінімальний страховий внесок визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом. 

 Отже, якщо на перше січня 2011 року мінімальна заробітна плата буде становити 922 грн., то мінімальний розмір єдиного соціального внеску буде становити 922 * 34,7% = 319,93 грн. 

 Якщо прожитковий мінімум на перше січня 2011 року буде становити 922 грн., то максимальна величина бази нарахування єдиного внеску буде становити 922 * 15 = 13 830 грн. Відповідно максимальний розмір єдиного соціального внеску становитиме 13 830 * 34,7% = 4 799,01 грн. 

 Сплата єдиного внеску 

 ЄСВ повинен бути сплачений не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним. Роботодавці повинні сплачувати єдиний внесок під час кожної виплати заробітної плати. Сплата єдиного внеску відбувається шляхом перерахування коштів на відповідний банківський рахунок. 

 Основні моменти Закону: 

розмір ЄСВ = сумі внесків до всіх фондів;

адміністратором ЄСВ призначається Пенсійний фонд, інші фонди не розпускаються і отримують кошти від ПФУ в пропорціях, які встановлені Законом;

запроваджується посвідчення застрахованої особи (п.8, ст.1 Закону) (термін впровадження посвідчень – протягом трьох років з дня набрання чинності законом, тобто до 01.01.2014р);

фізичні особи-підприємці на спрощеній системі оподаткування є платниками ЄСВ за найманих працівників та за себе (аналогічно умовам внесків до пенсійного фонду – не менше розміру збору з мінімальної зарплати, але не більше максимального оподатковуваного внесками розміру (15 мінімальних зарплат));

платниками внеску також є - особи, які забезпечують себе роботою самостійно – займаються незалежною професійною діяльністю, а саме науковою, літературною, артистичною, художньою, освітньою або викладацькою, а також медичною, юридичною практикою, в тому числі адвокатською, нотаріальною діяльністю, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності, за умови, що такі особи не є найманими працівниками чи підприємцями;

визначено, що "Єдиний внесок не входить до системи оподаткування. Податкове законодавство не регулює порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску";

термін сплати внеску – до 20 числа місяця, наступного за звітним місяцем;

передбачено, що "За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов’язаннями із сплати єдиного внеску зобов’язань із сплати податків, інших обов’язкових платежів, передбачених законом, або зобов’язань перед іншими кредиторами зобов’язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов’язаннями, крім зобов’язань з виплати заробітної плати (доходу). ” (п.12, ст.9);

статтею 10 Закону передбачено можливість сплати ЄСВ на добровільних засадах;

Пенсійний фонд має право проводити не частіше ніж один раз на календарний рік планову, а у випадках, передбачених законом, – позапланову перевірку на підприємствах, в установах і організаціях, у фізичних осіб – підприємців. Планові та позапланові перевірки проводяться у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України за погодженням із сторонами соціального діалогу.

 Законом встановлюються такі штрафні санкції (п.11 статті 25) : 

у разі ухилення від взяття на облік або несвоєчасного подання заяви про взяття на облік платниками єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців” (755-15), накладається штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум;

за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний базовий звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску;

за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом, територіальним органом Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

за неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний внесок, накладається штраф у розмірі від восьми до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

за несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10 відсотків таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум.

 У разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки нарахування пені зупиняється з дня подання скарги до територіального органу Пенсійного фонду або позову до суду. 

 Рішення органів ПФУ про сплату внеску (пені, штрафів) мають статус виконавчих документів. 

 Строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується. (п.16 статті 25). 

 Перереєстрація платників страхових внесків та застрахованих осіб не здійснюється. Державний реєстр загальнообов’язкового державного соціального страхування формується на базі системи персоніфікованого обліку внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування. 

 Перехідними положеннями Закону вносяться численні зміни до інших законодавчих актів, в тому числі і до кримінального кодексу. 

 Цей закон чітко вказує, що приватні підприємці, які перейшли на спрощену систему оподаткування, є платниками єдиного внеску. При цьому виплати в два фонди - на пенсійне страхування і до Фонду страхування на випадок безробіття - є для них обов'язковими, а ще в два фонди - соціального страхування та від нещасного випадку на виробництві - добровільними. 

 Єдиний соціальний внесок для "спрощенців" встановлено в розмірі 34,7 відсотка. Майже 96 відсотків внеску йдуть до Пенсійного фонду, а трохи більше 4 відсотків - до Фонду страхування на випадок безробіття. 

 Захоче людина додатково застрахуватися ще й у Фонді соцстраху (наприклад, щоб отримувати оплату лікарняних) - внесок збільшиться до 36,6 відсотка. 

 Ну а застрахувавшись у всіх чотирьох фондах (не тільки в двох обов'язкових - пенсійне і зайнятості, але ще й у Фонді соцстраху та від нещасного випадку на виробництві), приватний підприємець стане платити внесок у розмірі 38,11 відсотка. 

 Чи сплачує підприємець на загальній системі ЄСВ за той період, коли він не отримував доходу? 

 Закон № 2464 закріпив обов’язок підприємців сплачувати єдиний соціальний внесок у розмірі, не меншому ніж мінімальний щомісячно. 

 Але давайте звернемо увагу на п. 2 ст. 7 Закону № 2464: для підприємців, що знаходяться на загальній системі оподаткування, сума єдиного соцвнеску обчислюється від суми доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на суму доходу, що розподіляється між членами сім’ї фізичних осіб – підприємців, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. Отже, у Законі чітко зазначена умова отримання доходу. 

 Відповідаючи на питання, чи треба сплачувати ЄСВ у розмірі, не меншому ніж мінімальний підприємцю на загальній системі, якщо він не отримав доходу за місяць, продовжимо цитування п. 2 ст. 7 Закону № 2464: при цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід. 

 Тобто, в даному випадку мінімальний соцвнесок має бути сплачений тільки в тому разі, якщо дохід підприємець отримував. 

 Які можна зробити висновки? Введення єдиного соціального внеску значно полегшує життя роботодавцям та підприємцям у частині адміністрування нарахування та сплати внесків на пенсійне та соціальне страхування. 

 Проте, якщо звернути увагу на ставки, які встановлюються, наприклад, для підприємців на спрощеній системі оподаткування, то збільшується сума, яку підприємець повинен сплачувати щомісяця.