Спадщина, спадкування за законом, спадкування за заповітом.
Після втрати найменше сил залишається на пошуки законів про вступ у права спадкоємця і сплати податків. Тим не менш, важливо знати, що в багатьох випадках оподаткуванню належить не тільки успадковане майно, нерухомість, комерційна власність, а і страхове відшкодування за договором і гроші з рахунків банків. Як правильно вступити в права спадкування та сплатити всі податки?
Перш за все, варто сказати, що всі дії з оформлення спадщини провадить нотаріальна контора за місцем прописки померлої людини або за місцем знаходження майна або більшої його частини. Часом відкриття спадщини відповідно до Цивільного кодексу України вважається день смерті спадкодавця. Місцем відкриття спадщини визнається останнє місце проживання спадкодавця, а якщо воно невідоме - місце знаходження майна або останньої його частини.
Для вступу у спадок знадобляться наступні документи:
заповіт (якщо є на руках у спадкоємця),
свідоцтво про шлюб (при необхідності),
свідоцтво про народження (при необхідності),
свідоцтво про смерть спадкодавця,
паспорт спадкоємця,
ідентифікаційний код (+ ксерокопія коду) спадкоємця,
правовстановлюючі документи на квартиру,
довідка-характеристика БТІ на спадкове майно (після першого відвідування нотаріальної контори, нотаріус дає запит, з яким людина йде в БТІ),
довідка з ЖЕКу про те, де був прописаний померла людина.
До закінчення шести місяців з дня смерті спадкодавця спадкоємець повинен подати заяву про вступ у спадок. Після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини на підставі заяви спадкоємців, якщо між ними немає суперечки про спадщину, державна нотаріальна контора видає свідоцтво про спадкування.
Чинне законодавство передбачає дві підстави для наслідування: спадкування за законом і за заповітом. При спадкуванні за законом майно розподіляється між спадкоємцями першої-п'ятої черги. Однак кожен дієздатний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або його частину одному або декільком особам, як входять, так і не входять до кола спадкоємців за законом.
Проте незалежно від наявності заповіту неповнолітні і повнолітні непрацездатні діти, непрацездатні чоловік і батьки спадкодавця спадкують 1 / 2 частина, яка покладалася б кожному з них у разі спадкування за законом
Для вступу в спадщину необхідно надати документи, що підтверджують смерть спадкодавця; наявність відносин з спадкодавцем, що дають право на спадкування; список осіб, які подали заяву про визнання до спадкоємства, документи про склад спадкового майна; довідку з ЖЕКу а також довідку-характеристику з БТІ.
Податок на спадщину: за що платити податок
За допомогою спадщини можна істотно збільшити власні активи, але не варто забувати, що успадковане майно обкладається прибутковим податком. В Україні відповідно до Закону "Про оподаткування доходів фізичних осіб" спадковим майном, яка підлягає оподаткуванню, є практично все цінне майно:
нерухомість (квартири, будинки, земельні ділянки, інші споруди тощо);
рухоме майно (транспортні засоби, предмети антикваріату і твори мистецтва, дорогоцінні камені та вироби з дорогоцінних металів і т.д.);
об'єкти комерційної власності (цінні папери, корпоративні права, цілісний майновий комплекс, інтелектуальна власність або право на отримання доходу по ній);
суми страхового відшкодування за договорами страхування, укладеними спадкодавцем, суми на пенсійному рахунку за договорами недержавного пенсійного забезпечення та пенсійного вкладу;
грошові кошти: готівкові та безготівкові, що зберігаються на рахунках у банках та небанківських фінансових установах, у тому числі депозитні та іпотечні сертифікати, сертифікати фондів операцій з нерухомістю.
Податок на спадщину: хто і як платить податок
Відповідальність за перерахування суми податку на спадщину в бюджет несуть самі спадкоємці. Нотаріус, який видав свідоцтво про право на спадщину, не є податковим агентом і зобов'язаний лише поінформувати податкові органи про факт видачі свідоцтва.
Сплата податку на спадщину проводиться платником на підставі платіжного повідомлення, що вручається йому податковим органом. Термін сплати податку на спадщину - не пізніше трьох місяців з дня вручення повідомлення
Дохід у вигляді вартості успадкованого майна включається до складу загального річного доходу спадкоємця і відображається в його річній податковій декларації про майновий стан і доходи. Така декларація має бути подана до 1 квітня року, наступного за звітним.
Відповідальність за правильність заповнення декларації несе особа її заповнює. Тому у випадку сумнівів варто звернутися по допомогу у заповненні декларації до представників податкової служби. Така допомога повинна бути надана безкоштовно, а звернутися за нею можна до 1 березня того року, в якому буде подано декларація.
Податок на спадщину: ставки податку
Відповідно до Закону України про доходи до спадщини застосовують три види ставок прибуткового податку:
податок на спадщину 0% від будь-якого об'єкта спадщини сплачується при отриманні спадщини родичами першого ступеня споріднення. Родичами першого ступеня споріднення є батьки, батьки чоловіка або дружини, чоловік або дружина, діти, діти чоловіка або дружини, а також усиновлені діти.
податок на спадщину 0% за нульовою ставкою обкладається прибутковим податком рухоме і нерухоме майно, а також грошові кошти, успадковані інвалідами 1 групи, а також дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування. Об'єкти комерційної власності, суми страхового відшкодування, а також недержавні пенсійні кошти оподатковуються на загальних підставах.
податок на спадщину 5% від об'єкта спадщини для спадкоємців, які не є членами сім'ї першого ступеня споріднення. Примітно, що, наприклад, онуки спадкодавця та особи не перебувають ні в якій спорідненості платять прибутковий податок в Україні за однаковою ставкою.
податок на спадщину 15% при отриманні спадщини будь-яким спадкоємцем від нерезидента (ступінь спорідненості в даному випадку взагалі не має значення).
Тут мова йде саме про резіденстве, а не про громадянство спадкодавця. Резидентом України вважається фізична особа, яка має місце постійного проживання в Україні, а саме не менше 183 днів включаючи дату приїзду та від'їзду протягом податкового року. Також резидентом може вважатися особа, яка має центр життєвих інтересів в Україні.
Може так статися, що податок на спадщину доведеться заплатити й у державі нерезидента. Для уникнення подвійного оподаткування, Україною укладено ряд міжнародних договорів, згідно з якими можна зменшити суму податкового зобов'язання на суму податків, сплачених за кордоном.
Для цього потрібно представити податковим органам довідку про розмір і базі нарахування податку, сплаченого за кордоном. Довідка повинна бути видана податковим органом іноземної держави та легалізовані у консульській установі України в іноземній державі.
Податок на спадщину: чи можна не платити податок?
Якщо навіть спадкоємці не перебувають у близьку спорідненість з спадкодавцем, у них все ж є можливість не платити податок на спадщину. Наприклад, ще за життя спадкодавця можна укласти з потенційним спадкоємцем договір довічного утримання. У такому випадку майно переходить у власність спадкоємця ще за життя відчужувача, однак натомість новий власник зобов'язується забезпечувати відчужувача утриманням та доглядом довічно.
Бажання замінити заповіт договором дарування не принесе вигоди ані однієї зі сторін. По-перше, майно за договором дарування переходить у власність обдарованого безумовно з моменту нотаріального посвідчення договору (або його державної реєстрації у випадку з нерухомістю). По-друге, податок на дарування стягується за тими ж правилами, що і податок на спадщину
Уникнути сплати податку на спадщину практично не можливо, тому що відомості про те що Ви отримали в дарунок нерухомість в той же день нотаріус подає у відповідні податкові органи - це його обов'язок!
Звернемо увагу на те, що податок на спадщину наприклад, якщо мова йде про нерухомість, береться від вартості, зазначеної в договорі, а не від ринкової вартості, тобто для обчислення податку на спадщину за основу буде братися вартість зазначена в довідці-характеристиці БТІ, яка в сотні разів менше ринкової, і в цілому ці 5-15% податку на спадщину будуть не такий вже і значною сумою.
Якщо податок на спадщину не сплачено у строк, на наступний день після закінчення граничного строку за місцем проживання платника буде відправлено перша податкова вимога, а через тридцять днів - друге.
Крім безпосередньо вимоги сплатити податок на спадщину, в ньому може міститися "загрожуючий" повідомлення про виникнення податкової застави стосовно майна боржника. Це є неправомірним, оскільки рішенням Конституційного суду України визнано, що виникнення права податкової застави на всі активи боржника незалежно від суми боргу, а також його виникнення автоматично без письмового оформлення є неконституційним.
А от вимоги про сплату пені і штрафів за несплату податку на спадщину - законні. Пеня починає нараховуватися з першого дня прострочення сплати податок на спадщину і до повного погашення зобов'язання. Її розмір становить 120% річних на облікової ставки НБУ за кожний день прострочення. Застосовується або облікова ставка, що діє на момент виникнення боргу зі сплати податок на спадщину, або на момент його погашення, залежно від того, яка з них більше. Сьогодні облікова ставка НБУ складає 12% річних.
Розміри штрафів:
за несвоєчасну сплату податку на спадщину при затримці до 30 календарних днів - 10% від суми боргу
за несвоєчасну сплату податок на спадщину при затримці від 31 до 90 календарних днів - 20% від суми боргу
за несвоєчасну сплату податок на спадщину при затримці понад 90 календарних днів - 50% від суми боргу.
за неподання податкової декларації у строк -170 грн.
В цілому можна сказати, що ставки податку на спадщину досить низькі, вони нижче тих ставок, які звичайно застосовуються для оподаткування доходів, отриманих фізичними особами. Тому пошуки шляхів їх мінімізації в багатьох випадках не мають сенсу.
Маючи значний досвід у вирішенні спадкових справ пропонуємо свої послуги щодо представництва Ваших інтересів у судових засіданнях та підготовці процесуальних документів.
ЮА "Укрюрпослуги"
(наші телефони та адресу зазначено у розділі "контакти")
