Відшкодування втрати товарної вартості (ВТВ). Право потерпілого.

Власником автомобіля, з юридичної точки зору, вважається особа яка наділена правом володіння, користування і розпорядження ним. Він може довірити управління і розпорядження автомобіля на підставі довіреності іншій особі.

Загальновідомим є той факт, що якщо автомобіль потрапив у дорожньо-транспортну пригоду то для того щоб оцінити матеріальну шкоду нанесену йому, проводиться авто товарознавче дослідження. Якщо у винної в настанні ДТП сторони є поліс обов’язкового страхування, то СК (для того щоб оцінити матеріальну шкоду) буде звертатись до автоекспертів.

Усі автоексперти які проводять авто товарознавче дослідження повинні керуватись Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (Затверджено наказом Міністерства юстиції України 24.11.2003 № 142/5/2092). Відповідно до п.2.4 цієї методики матеріальним збитком є «вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування колісного транспортного засобу (КТЗ), з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості)». Відповідно, «втрата товарної вартості» (далі ВТВ) – це умовна величина зниження ринкової вартості КТЗ, відновленого за нормативними вимогами після пошкодження, порівняно з ринковою вартістю подібного непошкодженого КТЗ.

При підрахунку матеріального збитку використовується формула:

У = Ср + См + Сс * (1-Ез) + ВТВ, де

У – вартість матеріального збитку;

Ср – вартість ремонтно-відновлювальних робіт;

См – вартість необхідних для ремонту матеріалів;

Сс – вартість складових(деталей, вузлів та агрегатів), які потребують заміни під час ремонту;

Ез – коефіцієнт фізичного зносу (йому варто також приділити особливу увагу, адже він може враховуватись лише в тих випадках, якщо ТЗ експлуатується в інтенсивному режимі, або якщо строк експлуатації ТЗ перевищує 5 років для вітчизняних і 7 років для інших);

Як видно, ВТВ є складовою матеріального збитку, але відповідно до п. 32.7 ЗУ «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик звільняється від відшкодування даного виду збитків. Тому у висновках автоекспертиз зроблених на замовлення СК вказується, що ВТВ дорівнює нулю, проте це не означає що вона реально відсутня. Тому шкоду пов’язану з ВТВ все ж таки можна відшкодувати - відповідно до ст. 1194 ЦК України обов’язок це здійснити покладається на особу, винну у ДТП.

Користуватись своїм правом чи ні – вирішувати вам, але варто пам’ятати, що сума ВТВ є досить значною (наприклад, при збитках нанесених авто на суму 14 тис. грн. ВТВ складає приблизно 2 тис. грн.), і якщо ви все ж вирішили відстоювати своє право, вам необхідно провести повторну незалежну автоекспертизу, цього разу з урахуванням ВТВ. Для себе можна власноруч підрахувати ВТВ, маючи на руках автотоекспертизу, яку замовляла СК, оскільки в ній мають міститись усі необхідні дані, і вам залишається лише підставити їх у формулу:

ВТВ = Х/100* (С + Свр ), де

Х – це коефіцієнт ВТВ, який визначається згідно додатку 9 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, за співвідношенням А та В;

А = Свр/С, В = Ср/(Сс + См)

Свр – вартість відновлювального ремонту;

С – ринкова вартість ТЗ;

Ср – вартість ремонтних робіт;

Сс – вартість складових(деталей, вузлів та агрегатів), які потребують заміни під час ремонту;

См – вартість необхідних для ремонту матеріалів;

Існують випадки, коли ВТВ взагалі не може бути підраховано:

а) якщо строк експлуатації легкових автомобілів перевищує 5 років для КТЗ виробництва країн СНД, 7 років - для інших КТЗ;

б) якщо легкові автомобілі експлуатуються в інтенсивному режимі (фактичний пробіг щонайменше вдвічі більший за нормативний), а строк експлуатації перевищує: 3,5 роки - для КТЗ виробництва країн СНД, 5 років - для інших КТЗ;

в) якщо строк експлуатації вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів перевищує 3 роки для КТЗ виробництва країн СНД та 4 роки - для інших КТЗ;

г) якщо строк експлуатації мототехніки перевищує 5 років;

ґ) у разі заміни кузова до оцінюваних пошкоджень;

д) якщо КТЗ раніше був аварійно пошкоджений або є корозійні руйнування;

е) у разі заміни окремих складників, що не потребують пофарбування та не погіршують зовнішній вигляд КТЗ (скло, фари, бампери, декоративні накладки, пневматичні шини, зовнішня і внутрішня фурнітура тощо). Якщо, крім зазначених складників, пошкоджені складові кузова та оперення, розрахунок величини ВТВ повинен ураховувати всі пошкодження складників у комплексі;

є) якщо КТЗ був виданий громадянинові безкоштовно через органи соціального захисту населення (крім випадків, коли нарахування ВТВ здійснюється за завданням особи або органу, які призначили експертизу);

ж) у разі визначення коефіцієнта фізичного зносу для його складників відповідно до вимог пункту 7.44 цієї Методики;

з) якщо КТЗ раніше був перефарбований зовні.